Фінансова фортеця України: НБУ презентував нову Стратегію, сфокусовану на спротиві російській агресії та відновленні країни

Національний банк України першим серед державних установ розробив нову інституційну Стратегію. Цей документ враховує фактори впливу вторгнення росії на умови функціонування фінансової системи та сфокусований на захист фінансової стабільності та відновленні країни.

Про нову стратегічну ідею

Національний банк спроможний за будь-яких умов реалізовувати свій мандат та об’єднувати ключових учасників фінансової екосистеми для збереження фінансової стійкості, зміцнення потенціалу України та забезпечення фінансової інклюзії громадян.

Водночас притаманна поточним умовам значна невизначеність та волатильність середовища вимагають гнучкості у плануванні та діях для швидшого та ефективнішого реагування на зміни. 

Тож Стратегію Національного банку до 2025 року після дворічного впровадження було змінено на нову (безстрокову), яка дасть можливість центробанку з урахуванням зовнішніх факторів розширити зону визначеності та заздалегідь сформувати альтернативні плани дій для різного розвитку подій.

"Фінансовий сектор та центробанк тримає фінансову оборону ось уже 453 дні повномасштабної війни, водночас нам вдається розвиватися, думати на перспективу та рухати країну вперед. Ми маємо свій сектор відповідальності і в його межах повинні дати впевненість у фінансовій стабільності і українцям, і Уряду України, і військовим, і учасникам фінансового ринку, і міжнародним партнерам. Усі, хто так чи інакше залежить від ефективної роботи НБУ, повинні відчувати, що в нашому секторі відповідальності ми впевнено "тримаємо небо над ними", так як його тримають над усією країною Збройні Сили України", – наголосив Голова Національного банку Андрій Пишний.

Він додав, що комплексна робота над новою Стратегією розпочалася у січні 2023 року. За досить короткий термін команді центробанку вдалося уточнити стратегічну ідею (візію, місію, корпоративні цінності), фокусуючи діяльність центробанку на наближення перемоги, та створити довгостроковий план, що є своєрідним дороговказом для НБУ, його партнерів та учасників фінансового ринку.

"Назва нашої нової Стратегії – Фінансова фортеця України. Влучна та зрозуміла аналогія. Адже фінансова екосистема має бути саме такою неприступною фортецею для ворога, а ми, її архітектори, повинні робити все, що пришвидшує Перемогу", – розповів Голова Національного банку.

Надважливі завдання для нашої країни включені до Меморандуму про економічну та фінансову політику між Україною та Міжнародним валютним фондом. Йдеться про відновлення боргової стійкості України, збереження ліквідності, зменшення дефіциту фінансування та створення необхідних умов для участі комерційного сектору в повоєнному відновленні. Меморандум визначає ключові структурні реформи, спрямовані на зростання і євроінтеграцію, які мають бути впроваджені в Україні, заходи монетарної та валютної політики, планування відновлення та подальшого розвитку фінансової системи, яка має стати двигуном відбудови економіки. Ці завдання зафіксовані і в новій Стратегії Національного банку.

"Цією стратегію ми заявляємо, що Національний банк не просто сприймає події, що відбуваються навколо, в пасивному режимі, точково реагуючи на ті чи інші ризики. Ми маємо бачення та розуміємо траєкторію свого руху та руху країни. НБУ бере на себе відповідальність за якісні зміни у фінансовому, банківському секторі, у закладенні основи для відбудови української економіки. Цією стратегією ми скорочуємо зону невизначеності. Ми торуємо шлях до Перемоги", – підсумував Андрій Пишний.

Про нові стратегічні цілі 

Реалізація Стратегії здійснюватиметься за п’ятьма стратегічними цілями, що зосереджені на основних функціях Національного банку – забезпеченні цінової і фінансової стабільнос-ті та підтримці країни на шляху до Перемоги.

Вони деталізуються у 24 стратегічних ініціативах, на досягненні яких центральний банк зосередить свої зусилля упродовж наступних років.

Стратегічні завдання Національного банку враховують виклики, що постають, у двох векторах: спротив російській агресії та відновлення країни. З огляду на це передбачені Стратегією ініціативи та заходи умовно поділені на фокуси:  

• "фокус спротиву" – короткострокові заходи, спрямовані на забезпечення стабільності та недопущення погіршення ситуації у фінансовій системі та економіці загалом, включаючи застосування інструментів для контролю над інфляцією та курсом наці-ональної валюти, підтримання банківської системи тощо;
• "фокус відновлення" – середньострокові заходи для запуску перетворень, що стануть основою майбутньої відбудови та зростання економіки, наприклад: зниження бюрократичних бар'єрів, підвищення прозорості та конкурентності середовища, залучення інвестицій тощо;

Перша ціль: "Стійка гривня"

Вона посідає особливе місце в Стратегії, адже забезпечення стабільності грошової одиниці України є основною функцією НБУ та надважливе під час війни. 

У її межах передбачається досягнення цінової стабільності та курсової стійкості завдяки:

• розробленню стратегії повернення до інфляційного таргетування, валютної лібералізації та переходу до гнучкого обмінного курсу;
• поступовому послабленню та зняттю валютних обмежень;
• поступовому переходу до гнучкості обмінного курсу;
• поверненню фокусу монетарної політики на інфляцію.

Друга ціль: "Фінансова стабільність"

Її досягнення передбачає забезпечення стану фінансової системи, за якого, не зважаючи на усі зовнішні впливи, вона спроможна належно виконувати основні функції – фінансове посередництво та здійснення платежів – й успішно протистояти кризовим явищам. Це завдання особливо важливе під час війни.

Реалізація її передбачає втілення таких стратегічних ініціатив:

• збалансоване регулювання та нагляд, спрямовані на розвиток;
• стійка та спроможна банківська система;
• страховий ринок готовий підтримувати відновлення;
• небанківський фінансовий та платіжний ринок – прозорий та технологічний;
• надійна та стійка інфраструктура фінансового ринку.

Третя ціль: "Фінансова система працює на відновлення країни".

Її мета – сприяння відновленню економіки, відбудові країни, поверненню до стійких темпів економічного зростання. 

Регулятор у межах свого мандата стимулюватиме якісний розвиток фінансового ринку за допомогою п’яти ініціатив, що увійшли до цієї цілі:

• відповідальний фінансовий ринок;
• розвинений кредитний ринок;
• розвинений ринок страхових послуг;
• розвинена інфраструктура ринків капіталу;
• фінансово грамотне населення та підприємці.

Четверта ціль: "Сучасні фінансові послуги"

Фінансова система має працювати безперебійно навіть під час війни, в умовах бойових дій чи у разі блекаутів. Одне з ключових завдань центробанку полягатиме в посиленні кібербезпеки та ефективності готівкового обігу, а також у подальшій цифровізації фінансових послуг, впровадженні нових технологій, поширенні безготівкових розрахунків.

На реалізацію цієї цілі спрямовуватимуться ініціативи:

• фінансовий ринок – цифрова фортеця;
• Power banking 2.0 – відновлення інфраструктури на деокупованих територіях;
• технологічний розвиток фінансового ринку; 
• стійкість, ефективність та клієнтоорієнтованість готівкового обігу;
• віртуальні активи та цифрові гроші НБУ – чітке регулювання для забезпечення монетарного суверенітету;
• цифрові фінансові послуги – частина цифрової країни.

П’ята ціль: "Ефективний центральний банк"

Вона полягає в забезпеченні стійкості, ефективності, безперебійної роботи центробанку як ключової умови виконання всіх попередніх цілей, зазначених у цій Стратегії.

Досягнення цієї цілі передбачає реалізацію таких семи ініціатив:

• голос НБУ – посилення комунікацій регулятора;
• розвиток інституційних відносин зі стейкхолдерами; 
• міжнародна співпраця та обмін експертизою;
• європейська інтеграція фінансового сектору;
• ефективна операційна діяльність; 
• цифрова трансформація НБУ;
• людський капітал – основний актив НБУ.

Отже, перші чотири цілі спрямовані назовні на задоволення потреб учасників фінансової екосистеми. П’ята ціль – "Ефективний центральний банк" – покликана поліпшити реалізацію Місії та Візії Національного банку через внутрішню трансформацію.