Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 25% річних і запровадити комплекс додаткових заходів для посилення конкуренції банків за строкові депозити населення. Такі кроки сприятимуть подальшому підвищенню привабливості гривневих заощаджень, підтриманню стійкості валютного ринку та формуватимуть передумови для пом’якшення обмежень на ньому. Це дасть змогу захистити заощадження громадян від інфляційного знецінення і забезпечить зниження цінового тиску.
Інфляція на початку 2023 року сповільнюється швидше, ніж очікував Національний банк, але залишається високою.
Інфляція в Україні сповільнюється другий місяць поспіль – у лютому до 24,9% у річному вимірі. Зниження інфляції розпочалося раніше та відбувається швидше, ніж прогнозував Національний банк. Цьому, зокрема, сприяли збільшення пропозиції продовольства та пального, швидке відновлення енергетичної системи після атак росії, слабший споживчий попит. Зростання споживчих цін також значною мірою стримується за рахунок фіксації офіційного курсу гривні і тарифів на житлово-комунальні послуги. Попередні заходи Національного банку, у тому числі утримання облікової ставки на рівні 25%, підвищення нормативів обов’язкового резервування, запровадження нових депозитних продуктів, а також калібрування валютних обмежень сприяли зміцненню гривні в готівковому сегменті ринку. Це позначилося на поліпшенні інфляційних та курсових очікувань. Позитивний вплив мало і повне припинення емісійного фінансування бюджету з початку року.
Попри це, інфляція все ще залишається високою, а тиск з боку витрат бізнесу – значним. Окремі чинники, що стримували інфляцію впродовж кількох минулих місяців, можуть мати короткостроковий характер. Так, зростання пропозиції продовольства та швидша стабілізація ринку пального значною мірою зумовлювалися теплою зимою.
Інфляція знижуватиметься надалі, у тому числі завдяки заходам Національного банку з посилення привабливості гривневих активів і підтримання курсової стабільності.
Подальше зростання привабливості строкових депозитів у гривні на тлі зниження тиску в готівковому сегменті валютного ринку спонукатиме вкладників нарощувати заощадження в національній валюті. Це посилюватиме стійкість валютного ринку та захистить міжнародні резерви, що підтримає подальше поліпшення курсових та інфляційних очікувань. Зменшенню інфляційного тиску також сприятиме зниження світової інфляції, у тому числі через здешевлення енергоносіїв, та ефект високої бази порівняння першого року повномасштабної війни. Обмежуватиме зростання цін й відносно стриманий споживчий попит.
Водночас вагомими ризиками для інфляційної динаміки залишаються тривалість й інтенсивність бойових дій та подальше руйнування об’єктів критичної інфраструктури. Актуальними є також ризики:
- додаткових бюджетних потреб і значних квазіфіскальних дефіцитів в енергетичній сфері;
- ускладнення чи припинення роботи "зернового коридору";
- передчасного пом’якшення монетарної політики провідними центральними банками у відповідь на посилення загроз для фінансової стабільності, що може призвести до повільнішого зниження світової інфляції, а також посилення волатильності на світових фінансових ринках.
Важливою передумовою забезпечення макрофінансової стабільності є ритмічне надходження міжнародного фінансування, у тому числі за очікуваною новою програмою з МВФ.
Міжнародна фінансова допомога залишатиметься основним джерелом покриття дефіцитів державного бюджету та платіжного балансу. Більша частина необхідного фінансування на цей рік вже підтверджена міжнародними партнерами. Крім того, найближчим часом очікується відкриття програми розширеного фінансування МВФ. Ураховуючи потенційні надходження коштів від міжнародних партнерів, у тому числі від МВФ, та подальшу активізацію ринку внутрішніх боргових запозичень, бюджетні потреби у 2023 році будуть повністю профінансовані без монетизації дефіциту бюджету. Зі свого боку Національний банк матиме змогу й надалі підтримувати достатньо високий рівень міжнародних резервів і балансувати валютний ринок.
Для забезпечення подальшого зниження інфляції, захисту гривневих заощаджень від інфляційного знецінення та підтримання курсової стабільності Правління Національного банку вирішило залишити облікову ставку на рівні 25% і запровадити комплекс додаткових заходів для посилення конкуренції банків за строкові депозити населення.
Ставки за строковими гривневими депозитами і надалі зростають, у тому числі завдяки попереднім заходам Національного банку. Банки, які найактивніше підвищували ставки впродовж останніх місяців, змогли поліпшити строкову структуру депозитної бази. Однак у найбільших банках, які, зокрема, користуються неконкурентними перевагами отримання ліквідності, гривневі ставки залишаються недостатньо привабливими для вкладників з огляду на високий рівень поточної та очікуваної інфляції. У результаті значний обсяг коштів населення зберігається на поточних рахунках. Це генерує додаткові ризики для макрофінансової стабільності, особливо за умови подальшого пом’якшення адміністративних обмежень.
З метою мінімізації зазначених ризиків Правління Національного банку вирішило з 7 квітня 2023 року скоригувати операційний дизайн монетарної політики шляхом:
- запровадження тримісячного депозитного сертифіката (ДС) під фіксовану ставку на рівні облікової ставки. Можливості банків розміщувати кошти в таких ДС залежатимуть від обсягів сформованих ними портфелів гривневих депозитів населення з початковим терміном розміщення від трьох місяців, а також від успішності нарощення таких портфелів. Проведення першого кількісного тендера з розміщення ДС строком до трьох місяців заплановане на 7 квітня 2023 року. Детальні параметри участі банків у зазначеному тендері будуть оголошені банкам до 6 квітня 2023 року. Національний банк планує використовувати цей інструмент щонайменше протягом року;
- зниження ставки за депозитним сертифікатом овернайт до 20%.
Крім того, ухвалено рішення, що з 11 травня 2023 року пільгові нормативи формування банками обов’язкових резервів за строковими коштами на рахунках фізичних осіб у національній (0%) та іноземній валютах (10%) поширюватимуться лише на депозити з початковим строком від трьох місяців.
Запроваджені заходи посилять ринкові стимули для залучення банками строкових депозитів населення у гривні, що знизить ризики для валютного ринку та міжнародних резервів на етапі пом’якшення валютних обмежень. Вони, зокрема, сприятимуть:
- подальшому зростанню процентних ставок за строковими депозитами, а відповідно – посиленню захисту гривневих заощаджень громадян від інфляційного знецінення;
- розвитку культури заощаджень у гривні;
- пожвавленню активності банків на міжбанківському ринку;
- посиленню статусу облікової ставки як дієвого інструменту, який має значний вплив на стан грошово-кредитного ринку та бізнес-поведінку економічних агентів.
Національний банк і надалі забезпечуватиме необхідні монетарні умови для сталого зниження інфляції, поліпшення інфляційних очікувань та підтримки курсової стійкості.
Національний банк за необхідності коригуватиме монетарні умови, ураховуючи баланс ризиків і зміни в макроекономічному прогнозі, з метою забезпечення цінової й курсової стабільності та одночасного формування передумов для поступового пом’якшення валютних обмежень.
За нормалізації функціонування фінансової системи та економіки Національний банк поступово повернеться до операційного дизайну монетарної політики, який використовувався до повномасштабного вторгнення та є характерним для країн з інфляційним таргетуванням.
Збереження облікової ставки на рівні 25% річних із 17 березня 2023 року затверджено рішенням Правління Національного банку України від 16 березня 2023 року № 101-рш "Про розмір облікової ставки".
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала прийняттю Правлінням Національного банку України цього рішення, буде оприлюднено 27 березня 2023 року.
Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 27 квітня 2023 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.