Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 25% річних. Це сприятиме підтримці привабливості гривневих інструментів, збереженню стійкості валютного ринку та зниженню інфляції, що в комплексі формуватиме передумови для подальшого поступового пом’якшення валютних обмежень.
Інфляція продовжує стрімко знижуватися, у тому числі завдяки заходам НБУ
Темпи зростання споживчих цін надалі знижувалися швидше, ніж очікувалося. У травні інфляція сповільнилася до 15,3% у річному вимірі. Крім ефекту бази порівняння, цьому сприяли достатня пропозиція продовольства та пального, зміцнення готівкового курсу гривні, а також поліпшення інфляційних та курсових очікувань. Досягти стабілізації валютного ринку та поліпшення очікувань вдалося, зокрема, завдяки утриманню високої облікової ставки та комплексу додаткових заходів НБУ з підвищення привабливості гривневих інструментів.
Попри сповільнення загальної інфляції, фундаментальний інфляційний тиск залишається доволі високим. Так, базова інфляція у травні знизилася лише до 15,6% у річному вимірі, що відповідає прогнозу НБУ. Така динаміка свідчить про подальше перенесення понесених бізнесом витрат, пов’язаних з війною, на ціни товарів і послуг.
НБУ очікує, що зниження інфляції триватиме надалі, хоча й помірнішими темпами
Завдяки налагодженню логістики, зниженню цін на світових товарних ринках і послідовній монетарній політиці НБУ інфляція в Україні надалі сповільнюватиметься. Проте, цей процес вже буде не таким стрімким, як у попередні місяці. По-перше, поступово вичерпуватиметься ефект бази порівняння, який сприяв відчутному зниженню інфляції в першому півріччі. По-друге, на ціновій динаміці позначаться підвищення окремих тарифів на житлово-комунальні послуги та анонсоване повернення довоєнного рівня оподаткування на ринку пального.
Крім того, негативні наслідки для цін матиме підрив російськими окупантами Каховської ГЕС. За першими оцінками НБУ, цей теракт зумовить додатковий внесок до цьогорічної інфляції на рівні близько 0,3 в. п. через ускладнення роботи низки підприємств та часткову втрату врожаю, передусім овочів.
Втрати від війни зростають, однак стабільне надходження міжнародної допомоги та пожвавлення внутрішнього боргового ринку дають змогу покривати значний дефіцит бюджету без емісійного фінансування
З початку року Україна отримала від міжнародних партнерів фінансування на суму близько 20 млрд дол. США. Крім того, спільні заходи уряду та НБУ сприяли збільшенню обсягів залучених до державного бюджету коштів від продажу ОВДП. Усе це дало змогу успішно профінансувати значний дефіцит державного бюджету в січні – травні. З огляду на стійкість міжнародної підтримки та поступове пожвавлення економіки, Україна зможе і надалі фінансувати всі необхідні видатки без відновлення емісійного фінансування.
Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку є триваліший термін, а також непередбачувані характер та інтенсивність повномасштабної війни
Україна поступово звільняє свої території, але зберігається висока невизначеність щодо строків завершення активної фази бойових дій. Російські окупанти продовжують цілеспрямовані теракти, наслідками яких стають жертви серед цивільного населення та екологічні катастрофи. Довгострокові руйнівні ефекти від підриву Каховської ГЕС є безпрецедентно масштабними, проте повністю оцінити їх можна буде лише з часом. Варварський характер ведення війни росією та затягування бойових дій і надалі загрожують Україні суттєвими втратами економічного потенціалу та непередбачуваними інфляційними шоками.
Зберігаються також інші ризики:
- подальше руйнування агресором об’єктів критичної інфраструктури, у тому числі енергетичної, що може призвести до поновлення суттєвого дефіциту електроенергії, обмеження економічної активності та експорту і, відповідно, посилення тиску на валютному ринку;
- виникнення додаткових бюджетних потреб і значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері;
- ускладнення чи припинення роботи "зернового коридору", а також подальше продовження обмежень на імпорт українського продовольства окремими європейськими країнами.
На противагу цьому швидка реалізація проєкту відбудови України разом з євроінтеграційними реформами дали б змогу значно прискорити темпи економічного зростання і водночас сприяли б швидшому сповільненню інфляції.
Для збереження курсової стійкості з метою сталого зниження інфляції та формування належних передумов для поступового пом’якшення валютних обмежень важливим є подальше підтримання високої привабливості гривневих інструментів. З огляду на це Правління НБУ вирішило зберегти облікову ставку на рівні 25%
Облікова ставка і надалі відіграє важливу допоміжну роль у забезпеченні стійкості валютного ринку та захисті міжнародних резервів. Утримання високої облікової ставки разом з іншими заходами НБУ стало визначальним чинником суттєвого зростання привабливості гривневих інструментів. Реальна дохідність гривневих інструментів продовжує зростати як за рахунок подальшого підвищення ставок банками, так і завдяки сталому зниженню інфляції та поліпшенню очікувань.
У результаті в останні місяці спостерігається посилення інтересу громадян до гривневих депозитів та ОВДП. Відновилося й зростання частки строкових вкладів у національній валюті. У сукупності з іншими чинниками це сприяло посиленню стійкості валютного ринку, що створило передумови для подальшого пом’якшення валютних обмежень.
Зокрема, Національний банк ухвалив рішення надати можливість резидентам переказувати за кордон кошти для погашення окремих категорій зовнішніх кредитів та позик. Крім того, наразі опрацьовуються додаткові заходи в напрямі пом’якшення валютних обмежень.
Збереження облікової ставки на поточному рівні підтримає позитивні ефекти від раніше запроваджених заходів та, відповідно, сприятиме подальшому зниженню ризиків для валютного ринку.
Національний банк і надалі забезпечуватиме необхідні монетарні умови для збереження курсової стійкості та сталого зниження інфляції
НБУ готовий розпочати цикл зниження облікової ставки раніше, ніж передбачав квітневий макропрогноз, якщо зростання реальної дохідності гривневих інструментів і зниження ризиків для курсової стійкості й надалі відбуватимуться швидше, ніж очікувалося.
Цьому можуть посприяти стрімкіше за прогноз сповільнення споживчої і базової інфляції та зростання міжнародних резервів, а також краща результативність заходів із забезпечення привабливості гривневих інструментів. Перепоною для швидшого переходу до циклу зниження облікової ставки можуть бути нові виклики для курсової стійкості та сталого зниження інфляції внаслідок російського вторгнення.
Збереження облікової ставки на рівні 25% річних із 16 червня 2023 року затверджено рішенням Правління Національного банку України від 15 червня 2023 року № 215-рш "Про розмір облікової ставки"
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням Національного банку цього рішення, буде оприлюднено 26 червня 2023 року.
Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 27 липня 2023 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.