Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку з 15% до 14,5% із 15 березня 2024 року. Подальше сповільнення інфляції, збереження стійкої ситуації на валютному ринку, а також позитивні зрушення у питаннях отримання зовнішньої допомоги дають підстави раніше відновити цикл пом’якшення процентної політики.
На початку 2024 року інфляція сповільнювалася швидше, ніж очікував НБУ
У лютому інфляція сповільнилася до 4,3% у річному вимірі. Цьому серед іншого сприяли більша пропозиція окремих продуктів харчування та ефекти від значних минулорічних врожаїв. Зокрема, завдяки теплій погоді та активізації продажу продукції зі сховищ знижувалися ціни на деякі овочі. Певний ефект на продовольчі ціни мала й переорієнтація окремих виробників на внутрішній ринок. Крім того, інфляцію надалі обмежував мораторій на підвищення низки тарифів на житлово-комунальні послуги.
Базова інфляція також сповільнилася – до 4,5% р/р. Стійка ситуація на валютному ринку, забезпечена, зокрема, заходами монетарної політики та валютного нагляду НБУ, сприяла поліпшенню інфляційних і курсових очікувань більшості груп респондентів. Це обмежувало фундаментальний ціновий тиск. Різниця між офіційним та готівковим курсом гривні майже нівельована, а курс гривні помірно коливався як в один, так і в інший бік, як і передбачає керована гнучкість обмінного курсу.
З моменту попереднього монетарного рішення в січні ринкові ставки за гривневими інструментами не зазнали помітних змін. Дохідність банківських депозитів та ОВДП і надалі перевищувала інфляційні очікування бізнесу та громадян. Це разом із забезпеченням контрольованої ситуації на валютному ринку сприяло підтриманню інтересу економічних агентів до заощаджень у національній валюті. Зокрема, збільшувалися вкладення українців в ОВДП та стабільно зростали депозити населення на строк від трьох місяців.
Інфляція залишатиметься помірною, зокрема завдяки послідовній монетарній політиці НБУ
За оцінками НБУ, інфляція залишатиметься в межах цільового діапазону 5% ± 1 в. п. у найближчі місяці та лише помірно пришвидшиться в другому півріччі. Поступове зростання доходів українців і підвищені витрати бізнесу в умовах війни підживлюватимуть інфляційний тиск. Водночас фіксація окремих житлово-комунальних тарифів і монетарна політика НБУ, спрямована на підтримання привабливості гривневих активів і курсової стійкості, й надалі обмежуватимуть зростання споживчих цін.
Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни
Січневий макропрогноз НБУ ґрунтувався на припущенні щодо суттєвого поліпшення безпекової ситуації з 2025 року, однак ризик затяжної агресії росії проти України зберігається. Тривала війна гальмуватиме економічне відновлення та ускладнить завдання НБУ щодо утримання інфляції близько до цілі 5% упродовж 2025–2026 років.
Зберігається також ризик недостатності міжнародного фінансування, проте останнім часом спостерігалися позитивні зрушення в цьому питанні. Так, наприкінці лютого Рада Європейського Союзу схвалила започаткування інструменту Ukraine Facility загальним обсягом 50 млрд євро на 2024–2027 роки. У його межах уже в березні Україна має отримати перехідне фінансування обсягом 4,5 млрд євро. Україна також досягла угоди на рівні персоналу щодо третього перегляду програми з Міжнародним валютним фондом та очікує рішення Ради директорів Фонду за тиждень. Загалом у березні-квітні Україна може отримати більше 10 млрд дол. США. Активізація надходжень зовнішньої допомоги в найближчий час дасть змогу суттєво наростити обсяг міжнародних резервів.
Водночас актуальними залишаються такі ризики:
- виникнення додаткових бюджетних потреб для підтримання обороноздатності чи покриття значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері;
- суттєві пошкодження інфраструктури, передусім портової, що обмежуватиме експорт;
- продовження часткового блокування кордонів з деякими країнами ЄС для вантажних перевезень, що обмежуватиме експорт та здорожчуватиме імпорт;
- поглиблення негативних міграційних тенденцій.
З іншого боку, можуть реалізуватися і позитивні сценарії. Так, суттєве розширення потужності морського коридору може посприяти швидшому відновленню українського експорту, а враховуючи підвищення ефективності заходів валютного нагляду, – й збільшенню обсягів надходження валютної виручки.
Значний стимул економічному відновленню може надати реалізація масштабних проєктів відбудови України. Також останнім часом пожвавилися дискусії щодо використання на користь України знерухомлених російських активів. Реалізація відповідних ініціатив може суттєво поліпшити ключові макроекономічні показники.
Ураховуючи подальше сповільнення інфляції та стале поліпшення очікувань, стійку ситуацію на валютному ринку, а також часткове зниження ризиків, пов’язаних з отриманням міжнародної допомоги, Правління НБУ вирішило знизити облікову ставку на 0,5 в. п. – до 14,5%
Пом’якшення процентної політики підтримає відновлення економіки, не створюючи загроз для макрофінансової стійкості. Новий рівень ставок за операціями НБУ є достатнім для підтримання привабливості гривневих активів, курсової стійкості та збереження помірної інфляції.
Зокрема, для цих цілей НБУ планує зберегти операції з тримісячними депозитними сертифікатами (ДС) як дієвий елемент операційного дизайну процентної політики, що довів свою ефективність за останній рік. Водночас в умовах циклу пом'якшення процентної політики та стійкого уповільнення інфляції необхідність у суттєвій різниці між ставкою за цією операцією та обліковою ставкою зменшується. З огляду на це НБУ знижує ставку за тримісячними ДС на 1,5 в. п. – до 17,5%. Крім того, НБУ зменшує ставку за кредитами рефінансування на 1,5 в. п. – до 19,5%. Ставка за ДС овернайт і надалі відповідатиме рівню облікової ставки.
НБУ за потреби продовжить модифікувати параметри операцій з тримісячними ДС. Зокрема, з 19 квітня для визначення ліміту вкладень банків у тримісячні ДС приріст гривневих депозитів фізичних осіб строком понад 93 дні розраховуватиметься за останні 12 місяців (а не з 4 квітня 2023 року, як це відбувається зараз). Це стимулюватиме банки нарощувати портфелі строкових гривневих депозитів населення, що важливо для підтримання курсової стійкості та захисту міжнародних резервів.
НБУ продовжуватиме цикл пом’якшення процентної політики за умови сталого зниження ризиків для інфляції та курсової стійкості
НБУ і надалі готовий динамічно адаптувати процентну політику, ураховуючи зміни в балансі ризиків для інфляції та курсової стійкості. Збереження контрольованої ситуації на валютному ринку та помірної інфляції, а також активізація надходжень зовнішньої допомоги створюватимуть передумови для подальших кроків зі зниження облікової ставки та пом'якшення валютних обмежень, що підтримають розвиток кредитування та відновлення економіки.
Зниження облікової ставки затверджено рішенням Правління НБУ №83-рш "Про розмір облікової ставки Національного банку України", ставки за тримісячними ДС – рішенням Правління НБУ №85-рш "Про встановлення ставки за операціями з розміщення лімітованих депозитних сертифікатів Національного банку України", а ставки за кредитами рефінансування – рішенням Правління НБУ №84-рш "Про встановлення розмірів ставок за інструментами постійного доступу Національного банку України". Усі рішення датовані 14 березня 2024 року та набирають чинності з 15 березня 2024 року.
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням Національного банку цього рішення, буде оприлюднено 25 березня 2024 року.
Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 25 квітня 2024 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.