Правління Національного банку України ухвалило рішення залишити облікову ставку на рівні 18,0% річних. Збереження ставки на такому рівні спрямоване на зниження інфляції до цілі 5% у 2020 році.
У 2018 році споживча інфляція сповільнилася до 9,8% (з 13,7% у 2017 році) – найнижчого рівня за останні п’ять років. Розворот тренду зростання інфляції, який спостерігався у 2017 році, є результатом, насамперед, жорсткої монетарної політики, якої дотримувався Національний банк. Послідовні підвищення процентних ставок з жовтня 2017 року посилювали стимули для заощаджень.
Крім того, жорсткі монетарні умови були однією з причин зміцнення обмінного курсу гривні. Також посиленню курсу сприяли високі ціни експортних товарів на зовнішніх ринках, рекордний врожай зернових та значні обсяги грошових переказів.
На додаток до монетарних чинників послабленню інфляційного тиску допомагали розширення внутрішньої пропозиції окремих продуктів харчування та падіння світових цін на продовольство.
Попри зниження, інфляція очікувано перевищила ціль Національного банку 6% ± 2 в. п. на кінець минулого року*. Інфляція відхилилася від цілі, головним чином, через дію факторів, на які монетарна політика має обмежений вплив:
- підвищення адміністративно регульованих цін і тарифів;
- зростання виробничих витрат під впливом підвищення заробітних плат;
- підвищення світових цін на нафту впродовж більшої частини року;
- звуження пропозиції овочів через несприятливі погодні умови.
Важливим драйвером інфляції також був споживчий попит, який зростав через підвищення заробітних плат. У 2018 році реальні заробітні плати були на 12,5% вищими, ніж рік тому. Також упродовж більшої частини року вагомими чинниками, що впливали на економічні настрої, були невизначеність щодо відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом та високі зовнішні ризики.
Національний банк свідомо обрав тривалий шлях повернення інфляції до цілі, щоб мінімізувати втрати для економічного зростання. Таке балансування між необхідністю приведення інфляції до цілі та підтримкою економічного зростання є відображенням гнучкості режиму інфляційного таргетування.
Жорстка монетарна політика дозволить знизити інфляцію до цілі 5% у 2020 році
Інфляція буде і далі поступово уповільнюватися. Як і раніше, Національний банк очікує, що вона знизиться до 6,3% на кінець 2019 та 5,0% на кінець 2020 року. До того ж, як і планувалося раніше, вже на початку 2020 року інфляція увійде в межі цільового діапазону (5% +/- 1 в.п.).
Зниження інфляції відбудеться, насамперед, завдяки жорсткій монетарній політиці. Також її будуть стримувати:
- виважена фіскальна політика, що буде зумовлена необхідністю погашення значних обсягів державного боргу у 2019 – 2020 роках;
- уповільнення зростання заробітних плат від впливом скорочення розриву у їхньому рівні порівняно з сусідніми країнами і послаблення інтенсивності міграційних процесів;
- відносно низька волатильність обмінного курсу гривні і, відповідно, помірні темпи імпортованої інфляції;
- здешевлення енергоресурсів на світових ринках;
- повільне зростання цін на сирі продовольчі товари.
Ці фактори обумовлять те, що базова інфляція уповільниться з 8,7% у 2018 році до 5% у 2019 році та не перевищуватиме 4% у 2020 – 2021 роках.
Водночас, на показнику споживчої інфляції відображатиметься подальше підвищення адміністративно регульованих цін і тарифів, необхідне для їх приведення до ринкового рівня.
Після прискорення у 2018 році економічне зростання дещо уповільниться
За минулий рік українська економіка зросла максимально за сім років – на 3,3%, згідно з останніми оцінками Національного банку.
Однак у 2019 році, як і раніше прогнозувалося, зростання реального ВВП уповільниться до 2,5%. Це пов’язано з жорсткою монетарною політикою, необхідною для зниження інфляції до цілі, та стриманою фіскальною політикою, зумовленою погашенням значних обсягів державного боргу цього року. Крім того, очікується зниження врожаю зернових після рекорду, який зробив сільське господарство основним драйвером економічного зростання у 2018 році. Додатковим фактором буде поступове уповільнення глобальної економіки та обсягів світової торгівлі, зокрема, через вплив протекціоністських заходів у світі.
Ключовим рушієм економічного зростання залишиться приватне споживання завдяки подальшому збільшенню реальних доходів населення – заробітних плат, пенсійних виплат, а також грошових переказів із-за кордону.
Інвестиційна активність уповільниться, проте залишатиметься джерелом суттєвого попиту на інвестиційний імпорт. Відповідно, імпорт в реальному вимірі зростатиме швидше, ніж експорт, навіть в умовах відновлення експортоорієнтованого промислового виробництва та рекордного експорту зернових. Тому внесок чистого експорту у ВВП залишатиметься від’ємним, хоч і зменшиться.
З наступного року реальне зростання економіки почне прискорюватися: до 2,9% та 3,7% у 2020 та 2021 роках відповідно. Цьому сприятимуть поступове пом’якшення монетарної політики, що стимулюватиме внутрішній попит, а також пожвавлення інвестиційної активності після зменшення невизначеності щодо політичної ситуації.
Дефіцит поточного рахунку після розширення у 2018 році до 3,6% ВВП коливатиметься у межах 3-4% ВВП упродовж цього і наступного років. У 2019 році він звузиться до 3,1% ВВП завдяки рекордному врожаю кукурудзи попереднього року та зниженню цін на енергоносії. У 2020 – 2021 роках дефіцит поточного рахунку дещо розшириться внаслідок скорочення обсягів транзиту газу, зниження врожаю зернових та зростання інвестиційного імпорту після закінчення виборчого циклу.
Розширення торговельного дефіциту буде компенсоване подальшим збільшенням приватних грошових переказів у результаті зростання доходів трудових мігрантів за кордоном.
Ключовим припущенням макроекономічного прогнозу залишається співпраця з МВФ та відносно сприятливі умови доступу до міжнародних ринків капіталу
Водночас досить високі процентні ставки сприятимуть припливу боргового капіталу, що разом із подальшим надходженням прямих іноземних інвестицій фінансуватиме дефіцит поточного рахунку. Зовнішні офіційні залучення та розміщення єврооблігацій Урядом дадуть змогу здійснити виплати за зовнішнім державним боргом, пік за якими припадає на 2019 – 2020 роки. Це сприятиме поліпшенню очікувань економічних агентів та зміцненню макрофінансової стабільності.
Унаслідок цього обсяг міжнародних резервів залишатиметься на рівні близько 21 млрд дол. США упродовж цього і наступного років.
Основним ризиком для реалізації зазначеного макроекономічного прогнозу, зокрема зниження інфляції до цілі у 2020 році, є традиційне посилення невизначеності в рік президентських та парламентських виборів. Це, зі свого боку, може позначитися і на інфляційних очікуваннях.
Актуальними є також ризики зовнішнього походження:
- суттєвіше охолодження світової економіки, зокрема економік країн – основних торговельних партнерів України;
- падіння світових цін на сировинні товари українського експорту;
- збереження інтенсивної трудової міграції з відповідним тиском на рівень заробітних плат;
- геополітичні ризики, зокрема ескалація конфлікту в Азовському морі, що може призвести до скорочення експортної виручки;
- невизначеність щодо обсягів транзиту газу через Україну з 2020 року внаслідок будівництва обхідних газопроводів у Європу.
З огляду на оновлений макроекономічний прогноз та окреслені ризики Правління Національного банку вважає, що монетарні умови на сьогодні доцільно зберегти достатньо жорсткими, щоб забезпечити впевнене зниження інфляції та її повернення до цільового діапазону у І кварталі 2020 року.
Подальша динаміка облікової ставки залежатиме від розвитку інфляційних процесів та реалізації ризиків для цінової стабільності
Правління бачить потенціал для переходу до пом’якшення монетарної політики у випадку стійкого послаблення інфляційних ризиків і прямування інфляції до цілі за тією траєкторією, що передбачена у новому макроекономічному прогнозі.
Однак у випадку посилення фундаментального інфляційного тиску та реалізації ризиків для зниження інфляції до цілі Національний банк може вдатися до підвищення облікової ставки.
Збереження облікової ставки на рівні 18,0% схвалене Рішенням Правління Національного банку України від 31 січня 2019 року №88-рш "Про розмір облікової ставки".
Новий детальний макроекономічний прогноз буде опублікований в Інфляційному звіті 7 лютого 2019 року.
Підсумки дискусії членів Комітету монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням цього рішення, буде оприлюднено 11 лютого 2019 року.
Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 14 березня 2019 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.
* Встановлена Основними засадами грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу
