Дата засідання: 3 березня 2021 року.
Присутні 8 із 10 членів Комітету з монетарної політики Національного банку України (КМП):
- Юрій Гелетій – виконуючий обов’язки Голови,
- Катерина Рожкова – Перший заступник Голови,
- Ярослав Матузка – заступник Голови,
- Дмитро Сологуб – заступник Голови,
- Олексій Шабан – заступник Голови,
- Віталій Ваврищук – директор Департаменту фінансової стабільності,
- Володимир Лепушинський – директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу,
- Юрій Половньов – директор Департаменту статистики та звітності.
Під час засідання члени КМП приділили особливу увагу посиленню інфляційного тиску в умовах відновлення світової та української економіки.
Учасники дискусії відзначили, що на початку року інфляція суттєво прискорилася. Так, у січні вона очікувано перетнула верхню межу цільового діапазону 5% ± 1 в. п. У лютому, за даними онлайн-моніторингу Національного банку, споживчі ціни зростали швидше, ніж передбачав базовий макропрогноз (Інфляційний звіт, січень 2021 року).
Економіка України продовжувала відновлюватися. Падіння ВВП у 2020 році (на 4.2%) виявилося не таким суттєвим, як очікувалося на початку коронакризи (на 6%). Ужорсточення карантинних обмежень у січні мало тимчасовий негативний ефект на економічну діяльність. Ділові настрої бізнесу помітно поліпшилися одразу після завершення січневого локдауну. Зокрема, в лютому підприємства промисловості вперше за останні чотири місяці оптимістично оцінили власні економічні перспективи. Оцінки в секторах торгівлі та послуг майже сягнули рівноважного рівня. Глобальна економіка теж активно відновлюється завдяки розгортанню вакцинації та масштабним програмам стимулювання.
Члени КМП зазначили, що проінфляційні ризики для базового прогнозу інфляції посилилися. Ціни на світових товарних ринках, зокрема на енергоносії та продовольчі товари, зростають стрімкіше, ніж очікувалося. Збільшується інфляційний тиск з боку країн–торговельних партнерів через активізацію їх економік та девальваційні ефекти в окремих країнах.
Внутрішній фундаментальний тиск теж очікувано посилився. Так, незважаючи на жорсткі карантинні обмеження, роздрібний товарооборот у січні зріс на 3,5% р/р. Суттєво, порівняно з минулим роком, збільшилися витрати українців на купівлю товарів в інтернет-магазинах. Інфляційні очікування лишаються завищеними.
Натомість приплив іноземного капіталу в державні цінні папери в січні-лютому не мав помітного дезінфляційного ефекту через канал валютного курсу. Загальна пропозиція валюти незначно перевищувала попит, тому суттєвого зміцнення гривні не відбулося. В останні тижні лютого інтерес іноземних інвесторів до ОВДП знизився, що, зокрема пов'язано зі зростанням дохідностей облігацій розвинених країн.
Учасники дискусії також вказали на фактори невизначеності, що можуть суттєво вплинути на інфляційний розвиток. Це передусім швидкість розгортання вакцинації та подолання пандемії. Вони впливатимуть на подальшу динаміку споживчого попиту та на темпи пожвавлення ділової активності, зокрема інвестиційної діяльності. Важливими чинниками впливу на інфляцію лишатимуться також параметри фіскальних стимулів. Крім того, неочевидними досі є ефекти від масштабного стимулювання світової економіки, які можуть проявитися згодом.
Шестеро членів КМП висловилися за підвищення облікової ставки до 6,5% відповідно до базового сценарію макропрогнозу Національного банку.
На їх думку, наразі відсутні достатні підстави для відхилення від базового сценарію. Посилення інфляційного тиску в першому півріччі 2021 року є очікуваним. Динаміка базової інфляції близька до прогнозної траєкторії. Необхідність підвищення ставки для збалансування інфляційних очікувань була прокомунікована, а крок у 0,5 в.п. загалом відповідає ринковим очікуванням.
Один з учасників дискусії вказав на різноспрямованість факторів, що впливають на інфляцію. З одного боку, ситуація на світових ринках підштовхнула інфляцію вище прогнозної траєкторії. З іншого боку, розгортання вакцинації відбувається повільно і світ уже увійшов у третю хвилю пандемії. В Україні також зросла захворюваність, що створює ризики охолодження споживчого попиту та економіки загалом. Зважаючи на зазначене, він вважає оптимальним дочекатися квітневого засідання щодо монетарної політики та оновленого макроекономічного прогнозу для прийняття рішення щодо корегування прогнозу облікової ставки. На його думку, тоді ж стане зрозумілішою ситуація щодо розвитку нової хвилі пандемії, стану справ на світових товарних ринках, а також прогресу в перемовинах із МВФ.
Інший член КМП підкреслив, що світ входить у посткризовий етап відновлення й ситуація частково нагадує 2005 рік. У світі спостерігається надмірна ліквідність, іноземні інвестори шукають прибуткові активи, капітал надходить у країни, що розвиваються, збільшуються доходи та споживання домогосподарств. Отже, зростання цін на світових ринках не є тимчасовим і зовнішній інфляційний тиск залишатиметься стійким. У другому півріччі він може навіть посилитися з огляду на очікувані строки завершення вакцинації в розвинутих країнах. Все це може мати негативний вплив на інфляційні очікування в Україні, які ще недостатньо заякорені. У таких умовах підвищення облікової ставки є логічним рішенням. Натомість, якщо зволікати, знадобиться триваліший час для повернення довіри до монетарної політики.
Ще один учасник дискусії зазначив, що, незважаючи на підвищення облікової ставки, монетарна політика зберігає стимулюючий характер. Наразі реальна ключова ставка залишається від'ємною з огляду на підвищені інфляційні очікування (зокрема, аналітики очікують зростання споживчих цін на 6,7% упродовж наступних 12 місяців) та нижчою від свого нейтрального рівня. Отже, монетарна політика Національного банку продовжує сприяти економічному відновленню.
Інший учасник дискусії зауважив, що підвищення на 0,5 в. п. є збалансованим рішенням. З одного боку, воно спрямовується на послаблення інфляційного тиску та стабілізацію інфляційних очікувань, з іншого – враховує необхідність підтримки економіки, яка щойно пережила кризу. Натомість занадто різкі рухи можуть нашкодити економіці. Він підкреслив, що провідні центральні банки використовують гнучкість режиму інфляційного таргетування для уникнення економічних втрат і НБУ теж потрібно наслідувати цей приклад.
Двоє членів КМП висловилися за підвищення облікової ставки до 7%.
Один із них зазначив, що зростання в січні товарообігу роздрібної торгівлі (у річному вимірі) в умовах двотижневого локдауну вчергове свідчить про швидке відновлення споживчого попиту та стійкість економіки до коронакризи. Тенденція зберігатиметься й надалі – цьому сприятиме подальше зростання доходів та витрат громадян, а також помітне збільшення упродовж пандемії заощаджень, що можуть бути витрачені згодом.
Він додав, що на світових фінансових ринках поступово формується консенсус щодо подальшого зростання ставок у розвинених країнах. Водночас підвищення ставок у країнах з ринками, що розвиваються (Emerging Markets – EM), серед яких і Україна, буде помітнішим з огляду на зростання премії за ризик. На початку 2021 року декілька центробанків EM вже змінили риторику в бік ужорсточення монетарної політики. Також зросла частка центробанків, що очікують пришвидшення інфляції. Отже, Національному банку також необхідно дати чіткий сигнал учасникам ринків про готовність стримувати інфляційний сплеск, підвищивши облікову ставку на 1 в.п. На його думку, немає сенсу розтягувати такі рішення в часі, оскільки це лише посилює невизначеність.
Інший учасник дискусії підкреслив, що відновлення світової економіки та зростання цін на світових товарних ринках відбувається стрімкіше, ніж очікувалося. У світі посилюються очікування інфляційного сплеску та підвищення відсоткових ставок після року надм'яких монетарних та фіскальних політик. Подорожчання кредитно-дефолтних свопів (CDS) України свідчить про занепокоєння учасників фінансових ринків. Відсутність належної реакції НБУ на швидке зростання цін загрожує розбалансуванням інфляційних очікувань. На думку учасника дискусії, підвищення ключової ставки на 0,5 в.п. вже виглядає недостатнім профілактичним заходом.
Члени КМП погодилися, що для послаблення фундаментального інфляційного тиску та збалансування очікувань Національному банку доведеться й надалі підвищувати облікову ставку.
Четверо членів КМП уважали достатнім подальше підвищення облікової ставки до 7% та її збереження на цьому рівні до кінця року. На думку інших учасників дискусії, цього буде замало для послаблення фундаментального інфляційного тиску, тож Національному банку, ймовірно, доведеться рішучіше підвищувати ставку. Водночас усі члени КМП погодилися, що прогнозна траєкторія облікової ставки може бути відкоригована у квітневому макропрогнозі з урахуванням реалізації ризиків та факторів невизначеності.
Рішення щодо встановлення ключової ставки на рівні 6,5% річних було ухвалене Правлінням Національного банку України на засіданні з питань монетарної політики 4 березня 2021 року.
Комітет з монетарної політики (КМП) є консультативним внутрішнім органом Національного банку України, створеним з метою обміну інформацією та поглядами щодо формування й реалізації монетарної політики для забезпечення цінової стабільності. До складу КМП входять: Голова НБУ, члени Правління НБУ, директори Департаментів монетарної політики та економічного аналізу, відкритих ринків, фінансової стабільності, статистики та звітності. Засідання КМП відбуваються напередодні засідань Правління НБУ з питань монетарної політики. Рішення з монетарної політики приймаються Правлінням НБУ.